Вийди, Всесвіте, із пітьми,
Заспівай мені колискову!
Біль пекучий з душі зніми,
Обійми, забери тривоги!
Я живу у чужім краю,
Від сумних думок замерзаю,
Обійми мене, бо впаду,
Я смиренно тебе благаю…
Хоч хмаринкою перед сном,
Хоч веселкою, теплим вітром,
Квітом літа, зими сріблом,
Обійми лазуровим світлом…
Знаєш, Всесвіте, йде війна,
З дому линуть невтішні вісті…
Дай відчути: я – не одна!
Не самотня у цьому світі!..
Не шкодуй своїх почуттів,
Вбережи від страшного лиха,
Обійми, обнадій, утіш,
Розгорни ослабілі крила…