Війна – це лихо, це – біда!
Та скільки друзів я знайшла!
Одеса, Харків, Миколаїв…
Здається, я давно всіх знаю…
Між нами не стоїть стіна,
У всіх – одна на всіх війна.
В очах – неспокій, біль і втома…
Всіх прийняла з теплом Європа.
Ми всі – немов одна сім’я,
Мов листя з одного гілля.
Одна на всіх бентежна доля,
Усім дісталось горя сповна.
Житомир, Київ і Слов’янськ,
Чугуїв, Буча, Лисичанськ…
У всіх одні думки, тривоги,
Коли летять ворожі дрони…
Дніпро, Дзержинськ, Бахмут і Львів,
Став рідним Братиславський дім…
Чернігів, Кропивницький, Суми –
Одні на всіх тужливі думи…