Наші дні і ночі,
Ніби зорепад,
Наче роси в полі,
Вдень втрачають чар.
Забирає Вічність
Дати, імена,
Все, що мало цінність,
Забира вона.
Як пісок сипучий,
Сипляться літа.
Наче сон минулий,
Розтає життя.
Так було і буде
Ще мільйони днів,
Небо нам диктує
І буття, і скін.
Полетять птахами
Миті в небуття,
Упадуть дощами
І почнуть з нуля.
Зміняться обличчя,
Повсякденний ритм.
І розправлять крила
Мрії і думки…