І
Знов рахують хребці
Гострі кутики зірки Зима.
Обтріпа горобці
Білий біль із вороних гармат.
Не дарма.
ІІ
Оманами Лорелей
наковзана апарель
з Кудикіної гори
до Снаркової нори.
III
Скільких богів не клич,
Зла без облич без лічб.
IV
Літери голосні
Падають шорстко в сніг.