В душі буває так нестерпно щемко,
Так холодно від туги і незгод.
А хто нам обіцяв, що буде легко?
Життя – це шлях проблем і перешкод!
І перший крок, і навіть крок останній
Зробити важко. Так було завжди…
Йдем по життю, як по путі скелястій,
У Бога часом просимо снаги.
Можливо, так задумано, так треба,
Щоб гартувались витримка, талант,
Щоб нас вели вперед надії зерна,
За всі труди вшановував талан?
Хай буде все: зупинки, перепони,
Калюжі, кручі і похмурі дні,
Хвилини сум’яття і перевтоми,
Було б лише затишно у душі!