Прийде час і полине душа
Вдалечінь, у глибини космічні,
А літа пропливуть, як туман,
У Всесвітні чертоги одвічні.
Понесе світовий буревій
Сподівання по сині безмежній…
Всі жадання і мрії земні –
Все розчиниться в тверді небесній…
Прозирати в думках пустоту
Дуже важко і боязно навіть.
У стихії вітрів і дощу
Все земне назавжди згубить вартість.
В темнім небі, немовби свіча,
Загориться малесенька цятка.
Хтось подумає : “Зірка зійшла”, –
А насправді – реальності крапка.