Думи...

Калашник Иван Анатолиевич
Що зі мной - я не знаю...
Чи живу, чи доживаю,
може мертвим є не знаю,
ще живим я по гріху?
Бо живучи - виживаю,
не живу вже втратив сили
і по світу ніби плуг той,
інерційно волочусь...
Вже не плачу й не сміюсь.
Втратив сили,
майже я на все
- затих, мовчу.
Заболів, за гріхи
я втратив сили,
так, що ледве лиш дишу.
Ти прости мене мій Боже.
Жити так мені негоже
- вже втомився, надоїло,
ніби є - ніби й нема,
жити так не хочу я.
Як та свічка догораю.
Із останніх сил благаю,
Ти спаси Христе кричу...