Запели. Разошлись, простясь
Без слёз, без разговоров.
Сойдёмся ль вместе снова?
Споём ли так же, вновь сойдясь?
Дай бог, коль так... Но где? Какими?
Да и какую запоём?
Не здесь. И, точно, не такими!
И не ту песенку споём!
И здесь невесело певали,
И здесь невесело ждалось,
Да как-то хоть, а всё жилось,
Здесь хоть по-братски мы вздыхали,
Весёлый вспомнив родный край,
И Днепр могучий, крутогорый,
И молодое наше горе,
И молодой наш грешный рай!
[Оренбург, 1850]
Ми заспівали, розійшлись
Без сльоз і без розмови.
Чи зійдемося ж знову?
Чи заспіваємо коли?
А може, й те... Та де? Якими?
І заспіваємо яку?
Не тут, і певне, не такими!
І заспіваєм не таку!
І тут невесело співали,
Бо й тут невесело було,
Та все-таки якось жилось,
Принаймні вкупі сумували,
Згадавши той веселий край,
І Дніпр той дужий, крутогорий,
І молодеє теє горе!
І молодий той грішний рай!
[Оренбург, 1850]