Той нiжний смуток застеляє очi,
І серце крає, i душа болить,
Як я згадаю тi нестямнi ночi,
Коли любов, як вогнище горить.
Всi дні були наповнені тобою,
А ти, було, мов чайка на крилі,
Уздовж морського пінного прибою
Несеш свою палку любов мені.
В очах, як море, синіх потонув я,
А ти в любові до небес летиш.
І славили любов ми: «Аліллуйя»…
У спогадах моїх себе залиш.