На березі морському
Лунає звук гітари,
Бентежать струни душу,
Мов хвиля голуба.
Забувши біль і втому,
Лечу я за вітрами,
У томних нотах чую
Глибоке почуття.
Я ніби розчиняюсь
В акордах медодрами,
В безмежну синь пірнаю
Без страху забуття.
Морську снагу вбираю,
Милуюсь кольорами,
Увесь тягар змиваю
І ревні відчуття…
Пригадую минуле.
Життя щасливі миті.
Блакить немов цілує
І вабить у глибінь.
А чайка щось віщує,
В чуттєвім квилить ритмі,
Кидається рішуче
В нуртовище стихій.
Увагу привертають
Напружені вітрила,
В реальність повертаюсь
З полону міражу.
А хвилі поспішають,
Шепочуть: “Усміхнися”,
Затишно обнімають
Відлунням ніжних струн…