Розправити б руки, мов крила,
Душею зігріти весь світ,
Щоб знов на Землі була тиша,
Без топоту вражих чобіт.
Знедолених всіх і стражденних
Змогла б захистити, мабуть,
Утішити діток маленьких,
Щоб їхню полегшити путь.
Зібрала б я Всесвіту мудрість,
Щоб врешті почув мене Бог
І змив нищівний оцей гуркіт,
Немовби поривистий дощ.
Летіла б я птахом над світом
І сіяла зерна добра,
Щоб зло обернулося квітом!
Якби ж я це тільки змогла!..