Зустрів на дорозі тверезу
Нешукану, як у кіно,
Рожево-червону березу
На ґанку спинилось стегно
З-під листя, гілок та сережок
Зирнуло щось схоже мені
І збіглися вмить сотні стежок
У цьому незвичному дні.
Купалися руки і очі,
Не знітився жоден із нас,
Були ми обоє охочі
До того, що сталось в той час.
І пильно, і важко, і стисло
Шукалось роками удвох
Те миле обличчя-дівчисько
Берези, чий образ не всох.
На тлі перепон протиріччя
Безмовної болю й жалю,
Хай знає мій друг з потойбіччя:
Я дуже обох їх люблю.
Мої почуття невимовні
Простить материнська душа.
Всередині більше ніж зовні.
Бо зовнє не варте й гроша.
Повернення тут, просто зараз,
За мить - не вшукаєш слідів.
Кохання за межами пауз.
Розмова за межами слів.
Тверезу березу зустрів...
<23липня, 23листопада 2023>