А я не хочу від життя багато,
Лиш повернути в душу тишу й мир,
Щоб відчуття комфорту не згасало,
Коли побачу сірий небосхил.
Побути хочу з серцем наодинці,
Життя почати з чистого листа,
Залишивши лиш грона горобині
Та оксамитні радісні жита.
Забути хочу всі тяжкі проблеми,
Що заважають спати уночі,
Писати окриляючі поеми,
Вслухатися у грози і дощі.
Не хочу знати ні годин тривожних,
Ні метушні, ні вражої брехні,
Ні гіркоти від каменів підводних,
Ні лиха, що гуде по всій Землі!
В новім житті з’єднаю гармонійно
Всі миті у один щасливий день,
Щоб серця струни грали мелодійно,
Як у хвилини трепітних натхнень!..