Щастя

Анна Владиславовна Смолякова-3
І.С.

Та в тебе закохані всі
І навіть ця стеля і стіни )
До тебе летять  звідусіль
Питання "як бути" постійно

Підлеглі та товариші
Рідня та малеча у формі...
І навіть сумнівні вірші
У моєму живуть телефоні

До тебе лише)
Жартома
Я б ще щось казала...
Не хочу.
Бо скоро премудра зима
Глибока як втомлені очі

Три роки на мене чекав
Три роки вагалась...
Люблю. Так.
Несе потемніла ріка
Надію прекрасну і юну

На те, що тепер не дарма
І клопіт і все що за нами...
Кохаю взаємно.
Зима
Вже разом з осінніми  снами.

Тепер у нас все є на двох.
Таке відчуття, що завжди я
Була поруч...

Небагатьох
Я так як тебе розумію

І вперше щаслива без драм
З найкращим у світі та сильним...

І майже зимова пора
І небо у мареві синім