І знову хтось пише, думки у віршах!
Безсмертні повстали, в безстрашних словах.
Щось знову ховаєш, то в тебе секрет.
Від кого втікаєш, знов впізнав силует.
Секрети свої, сховай у думках!
Творець завжди чує, бажання в словах.
Тепер роздивися, і все зрозумій...
Насправді раб божий, тому і сліпий.
Ти вже відчуваєш, вони у тобі...
Емоція жах, це прокляття Землі.
Не треба кривитись, бо це й вони є.
Словами, по колу, свій жах запусти.
Секрет життя, у всіх один.
Навчитись... правду говорить.
Навчитись... слухати слова.
Побач реальність, де вона?!
Ілюзій багато, вони нескінченні.
Помітив слова, в емоціях денних.
Читаєш слова, вони не твої...
І всі ці думки, хтось шепоче тобі.
Ковтаєш отруту, довкола брехня.
Знов бачу вухами, показавши слова.
Навколо туман, це фарби довкілля.
Це крики душі, контролюй, своє тіло!
Хтось пише вірша, підбирає думки...
Повторюй все тричі, комусь говори.
Почувши себе, побачиш майбутнє.
Так-так це все збіг, хтось керує майбутнім.