***
Толпа глуха, хоть говорит, что верит…
Толпа нема: затопчет и уйдёт.
Толпа слепа и всех собою мерит,
кого хвалила – уж под суд ведёт…
Не будем стадом! Крест тяжёл свинцово,
венок терновый изъязвил чело…
Но он идёт, чтоб солнцем стало слово
и на кресте чтоб кровью зацвело.
Оригинал
***
Юрба глуха, хоча й рече, що вірить…
Юрба німа: затопче і піде.
Юрба сліпа – ні вогника довіри,
кого хвалила – вже під суд веде…
Не будьмо стадом! Хрест важкий, панове!
Вінок терновий вп’явся у чоло…
Та він іде, щоб сонцем стало слово
і на хресті щоб кров’ю зацвіло.