В нашей жизни все предрешено…
Написан сценарий… Снято кино…
Но вдруг бы случилось… Иное чудо…
Петр не отрекся… Не предал Иуда…
Жизнь – в подземелье… И сторож – дракон!
Мне не приснился пророческий сон…
Не этот расклад… Не та траектория…
И в мире была бы… Другая история!
***
Щось тисне у грудях… Трясе лихоманка…
Вже зранку почалось… Почалось вже зранку!
Думки, як діти – хворі й голодні…
А що чекає на мене сьогодні?
Якого лиха, якого болю
Ще не припало на мою долю?
Вам дякую, предки. Цілую у руку…
Навіщо родитись у світ цей ? На муку?
Дивлюся з-під лоба… Ні в лівих, ні в правих…
Невже моє місце серед лукавих?
І множиться біль… І думи запеклі…
Невже моє місце навіки у пеклі?
І ліків ніхто не подасть мені гойних?
Юда лукавий – серед достойних?!!!!!
І доля, як смерть вже не омине…
Навіщо, Ти, Боже, вибрав мене?
Хай би серед свиней… біля корита…
Тобі ж моє серце було відкрите!
Не сталось затемнення… Ні землетрусу…
Касу з грошима… Підклали спокусу…
Здається, життя – легке, безтурботне…
Я падаю… Падаю… Падаю… Вкотре?
І душу мою… Трясе… Слабкодуху…
Ніхто із достойних… Не подав мені руку!
І Ти відвернувся!!!! На самоті…
Думи, як змії… Клубочаться ті…
Твої я слова не забуду до скону:
«Що розпочав – те скоріше виконуй!»
Бачиш застряв шматок той у горлі…
Думи… Все думи… Самотні і чорні…
І хоч моє серце рветься на шмаття,
Я віддаю Тебе на розп’яття!!!
Сценарій життя… В петлю чи отруту?
Значить, за рід свій тримаю покуту…