***
Поэтов прибавляется на свете,
верней –
успевших рифме научиться.
В чащобах слов порасставляли сети,
Но стоит ли с отловом торопиться?
Синицы, зайцы, попугаи в чаще...
Немолчный щебет, писк и стрекотанье –
и человеку хочется всё чаще
поэзию отыскивать в молчанье.
Пусть мелюзга не устаёт метаться
и шерсть свою меняет по погоде...
Поэт,
умей искать и дожидаться!
Твой лучший стих гуляет на свободе.
Оригинал
***
Все більше на землі поетів,
вірніше –
тих, що вміють римувати.
У джунґлях слів поставили тенета,
але схопити здобич ранувато.
Зайці, папуги, гнізда горобині…
Великий щебет, писк і цвірінчання –
таке,
що часом хочеться людині
поезію шукати у мовчанні.
Хай метушиться дріб'язок строкатий,
міняє шерсть залежно від погоди…
Поете,
вмій шукати і чекати!
Найкращий вірш ще ходить на свободі.