Чудовий день! Не хочеться додому,
Де смуток душу владно огорта,
Де серце відчуває біль і втому,
Та і в думках то хмари, то сльота…
Іти б і йти осінніми стежками
І слухати, як листя шурхотить,
Вслухаючись у чарівливі гами,
Забути все, що ниє і болить.
Дивитись на хмаринки білокрилі –
Кораблики фантазії і мрій,
На золотисті грона горобині,
Вбирати в себе благодатний хміль.
Погожий день! Ілюзія затишку
В пораненій незгодами душі!
Занурююсь, немов у море, в тишу,
В реальність закриваю жалюзі…