Тревога

Андрей Писной
НЕСПОКІЙ
***

Неспокій, бро, неспокій
...кло-по-та
На серці ніби кучугур зі снігу
Та наче знаєш знаєш ворога
А на душі,
  Роздвоєність Ель Греко.

Вороння-крилий "Sauter" - рояль.
Фігурка феї контур наче скрипка.
- Чикаго? - Ні! - Зима та Монреаль.
  І музика в тумані тане швидко

Ти пам'ятаєш, бро, яка Вона була?
А ми її тоді не поділили.
Надалі ворог, вибухи,  війна,
Які ж великі влітку були сливи

Буття граничне. Всюди виє туга
Війна, розлука, обстріли, дими
Не йде на думку і ніяка друга
Одна у серці їй кричу живи

Година вовка.
За північ.
Плюс три.

Дзвонити пізно занотую в личку
Які потвори лізуть зі стіни
В кулак затиснув стару запальничку

Чумацьким Шляхом котиться сльоза
Сльоза невдахи сіромахи долі
Мені нащо здалася самота
Така незграба я в такої ролі

Завити вовком в зоряну імлу
Втопити лихо в горільчаній ямі
Скрегочать гілля по моєму склу
Її кохаю просто до нестями

Година вовка.
За північ.
Плюс три.

Дзвонити пізно занотую в личку
які потвори лізуть зі стіни
в кулак затиснув стару запальничку

Неспокій, бро, неспокій
...кло-по-та
На серці ніби кучугур зі снігу
Давно б'ємо з тобою ворога
А на душі,
  Роздвоєність Ель Греко.