Уже і не знаю, коли закохалась
В осінню красу чарівну,
Коли я уперше дивам усміхалась,
Вдихаючи мирру хмільну.
Спливають у пам'яті вересень, жовтень
І листя янтарного вальс.
Я линула птахом у море захоплень,
У звабливу ауру барв.
Пригадую осені усміх крізь сльози,
Коли шелестіли дощі,
І спалах калини, і відблиски бронзи,
І місячне сяйво вночі…
О, як я раділа світанкам осіннім,
У мріях солодких пливла!!.
Дивилась на лет павутиння в повітрі,
У світі фантазій жила!!.
Вкривалась коханням, як пледом затишним,
Пила бергамотовий чай,
Сьогодні іду я маршрутом тернистим,
В багатті боріння мій рай…