Королева Природа!
Ти і ніжна, і сильна!
Луки, гори, діброви
Бережуть таїну.
Велич, чари – від Бога!
Прохолода – живильна!
Діамантові роси
Розганяють імлу.
У рожевих світанках –
Нерозгадана пристрасть,
У прощальнім промінні –
Мимовільна журба.
Спалах срібла на травах,
Білі звої на хвилях,
Наче мрії одвічні,
Навівають чуття.
Літній дощик – це свято,
Що дарує веселку.
Сніг узимку – надія
На щасливу весну.
Світ природи – багатство,
Що наснажує серце,
Це притулок і втіха
У пекельну війну…