У бентежнiм вирi

Галина Чехута
Плаче Осінь… Є на те причини…
Горя стільки! Ллється через край!
Чути всюди скорбний голос тризни,
Болісне, розпачливе "прощай"!..

Плаче… Цілий день сьогодні хмарно,
Краплі б'ють по вікнах молотком,
Ще і вітер схлипує протяжно,
Не дає ніяк забутись сном…

Неспокійно щось у всьому світі!
Ллється кров, руйнуються життя!
Гасне віра, як від вітру свічі!
Відчуває серце подих зла…

Дні і ночі – у бентежнім вирі!
Стогне від кривавих ран земля!
Демони не хочуть жити в мирі,
Плаче Осінь, сумом рве серця…