Сьогодні дощ… Дивлюсь, а Осінь
Йде з парасолькою в руках:
Яскрава сукня, наче пломінь,
І чобітки на каблучках.
А дощ спішить, шумить, танцює
І щось говорить без кінця:
Чи то ревнує, чи фліртує,
Чи зізнається у віршах…
Давно закоханий у Осінь,
Він поруч у похмурі дні...
Вона ж тремтить в убранні мокрім
І роздратована в душі.
Прекрасна фея чар втрачає,
Красу принадних кольорів,
А дощ бентежно поглядає,
Сліди цілує золоті…