І знову Харків!.. Знов ракета!
Летять у безвість імена.
Щодня здригається планета
Від зла, що скалиться з кремля.
Маленький хлопчик, ангел божий,
Можливо, бачив дивний сон.
Його убив приліт ранковий,
Закрив навіки горизонт.
Про що він думає той демон,
Навіщо сіє всюди смерть?
Його давно чекає пекло,
А він вирує, наче смерч…
Горять зруйновані будинки,
Кипить розплавлений метал!!!
Від болю й крику безупинно
Проймає траурна печаль…
Весь світ завмер, а дехто навіть
Допомагає ворогам!
Та доки ж буде ця безкарність?
Чи довго литися сльозам?..