Чомусь в осінні чарівливі дні
Так хочеться відчути спокій тиші,
Купатися в божественній красі,
Запам'ятати ці блаженні миті.
Так хочеться вслухатись в гами чар,
Без зайвих слів дивитися на листя,
На тихий плин сріблясто-сірих хмар,
З яких недавно зовсім дощик лився…
Без метушні, в полоні почуттів
Дивитися на квіти, що вмирають,
Ловити в шумі втомлених дубів
Прощальні ноти, що в траві стихають…
Колись і я ромашкою цвіла,
Не думала про миті бурелому…
Тепер, на жаль, старію і щодня
В душі і тілі відчуваю втому…