Вас чарует небес бирюза,
Что, вводя вас в дурман эйфории,
Вам слепит через меру глаза,
Прячет шанкры, и язвы, и чирьи.
Всё вам снятся цветы по весне
Да любовь — неземная, святая,
Вы находите перлы в говне,
Ад поёте как благостность рая.
Жизнь — поэзия, праздник для вас,
И гармония в каждом момЭнте...
Бросьте, братцы, бомондный Парнас
И мужичью сермягу наденьте!
На деревьях поёт соловей, —
Так вот, хлеб у него не воруйте,
А простым языком плугарей
Путь к свободе святой указуйте!
ДО ПАРНАСЦІВ
Вас чарує небесна блакить,
Що, цяцькуючи блескотом вірші,
Часом очі вам надто сліпить,
Болячки закриває найгірші.
Все вам сняться квітки запашні
Та кохання - святі, незрадливі,
Ви знаходите перли в багні,
В пеклі бачите душі щасливі.
Життя святом здається для вас,
Гармонійним втіленням розвитку...
Киньте, братики, панський Парнас,
Уберіться в простісіньку свитку!
Соловейко співа на гіллях,-
Не діліть його красного труду,
А до волі показуйте шлях
Простим словом убогого люду!