Життя без правил вабить, як вино,
Воно таке хмільне і загадкове,
Цікаве, як омріяне кіно,
Прекрасне, наче небо лазурове.
Звичайно, у віршах я можу все:
Нікуди не спішити вранці рано,
Дивитись у вікно, як дощик ллє,
І пити чай, що духмяніє смачно…
Хоча б на день забути "варто", "слід",
"Потрібно", "необхідно", "подобає"
І йти, як у дитинстві, через брід,
Помітити, як місяць виринає…
Або лежати вільно на траві,
Летіти в небесах на крилах мрії,
Читати книжку, сидячи на пні,
І відчувати втішну млість у тілі.
Життя без правил, наче дивний сон,
Де ти летиш, як птах, париш над світом!
Ти щастя задаєш, як камертон,
Відповідаєш на всі "треба" сміхом…