Кружлятиму в каруселi

 

Прийде час і мене не стане.
Десь летітиму між зірок…
Залишу тільки блиск прощальний
І віршів барвистий вінок.

Згасну в темних космічних нетрях,
Стану вітром або дощем,
Може, нотами в ніжних флейтах,
Що навіють у серці щем.

І ніхто мене не впізнає
Ні у краплі сумній на склі,
Ні у шурхоті, що втішає,
Ні у тихій ліричній грі.

В галактичній сумній пустелі,
Де не чути життєвий пульс,
Я кружлятиму в каруселі
Збайдужілих холодних душ.