***

Инесса Завялова
 
Високих квітів,
Таких високих,що ніде нема,
Подарував їй коханий.
На вулиці спекотна днина,
Літня сонячна жара.
Вона втомилася літати?
Вона втомилася кохати?
Пеститись в потоці снаги?
Всі квіти - ніжних пелюсків слова.
Так граються,де все забуто?
Де все минуло давно?
Де темпи дій про альтруізм?
Емпатій вітер скартину розгорта.
Це безмежність у коханні!
Це море тих, які кохають!
Це безліч сказаних хочу!
Це марива, які збулись.
Це особливі ноти:
Високих квітів, білих квітів,
Вселенна дарує їм щодня.
Ця смілість - Бути,
Ця вміння - Гратись,
Ця смілість подарована Сучасно вчасно!
Акордом терції спокус?
...
Дорослість у коханні,
дорослість почуттів - підлітків суттєвостей нема.