Пригадалась краса
Чарівливого Ближнього Сходу.
Самарра і Багдад
У минуле покликали знову.
Як у дивному сні,
Знов іду біля шумних базарів,
В нечіткім міражі
Бачу пальми і обриси храмів.
Наче прихисток мрій,
Вабить зеленню берег Євфрату,
Оксамитовий хміль
Кличе в тінь спекотливого ранку.
Синє небо без хмар
І пустеля прозора й безлюдна,
Яснозоряний чар
І хамсинів засушливих сурма.
В далечіні живе
Поетичний куточок натхнення,
Спечним вітром війне,
Щоб збулося химерне знамення.
Пам'ятаю усе,
Навіть марення душу хвилює.
Сниться небо чуже,
Та реальність всі мрії руйнує.