Ранок осінній ще теплий, затишний,
Барвами тішить, цілує вуста.
Віє привітливо вітер грайливий,
Тиші і сонцю радіє душа.
Листя зелене повільно жовтіє,
Осінь чарує янтарним вбранням.
Зоране поле самотньо чорніє,
Майже не чути приглушений гам.
Світ потихеньку міняє свій образ,
Вже прохолодою ніч обдає.
Листя опале в калюжах, як доказ,
Що романтична пора настає.
Буде у вальсі крутитися листя,
Осінь запросить на бал, дефіле…
Буде звучати мелодія дивна,
Вітер підхопить відлуння гучне…
Враження будуть нові і надії,
Смуток відчує самотня душа.
Буде вселятися розпач у вічі…
Господи! Хай закінчиться війна!..