Де не буває ошуки ?
Там, де одна назавжди
Цінність кристалику цукру,
Свіжість краплини води.
Скільки надій на кохання.
Уява двi митi трива,
Варта лиш передостання,
За нею рахунку нема.
Хочеться свіжості вишні
Відчути такої терпкої.
Люди цілуються рідше,
Ніж помирають герої.
Вітер колише раїни
Листя, опалене градом.
Не вигинають коліна
Верби плакучі і граби.
світлина: Василь Непийпиво. Дуби. 1962 р.