Роздуми про затишок

Галина Чехута
З дощами і холодними туманами
Приходять в душу роздуми про затишок,
Ми мріємо про теплий тихий прихисток
З романами про щастя і диванами…

Нам хочеться відчути подих юності,
Забути і сльоту, і ношу клопотів,
Нестерпні ноти острахів і докорів,
А просто відчувати розкіш зручності.

Як хочеться дивитися на полум'я,
Що у каміні паленіє радісно
І зігріває сяйвом душу лагідно
Під шум дощу, що зранку ллє до полудня.

Віддавшись звабним маревам ілюзії,
Не думати про тлінні миті Вічності,
А пити каву з ароматом ніжності
І слухати приємну тиху музику…