Вперше.... Такого, вірша напишу.
Насправді емоції, б'ють як "Ушу".
Секретна отрута, ця вода — не свята.
Ви очі відкрийте, щоб побачить творця.
Політика тема... так багато печалі.
Всі ваші закони, вибирали ви самі?
Хвороба одна, заразні кордони.
Грошей так багато, купи усім болі.
Законом прикрився... Авжеж, це не ти.
Система хворіє, симптоми вже є.
Людиною назвався, скоріше в ефір.
Тепер покажи, де вчинки твої.
Побачив насправді... що там говорив.
Давай все по черзі, когось осудив.
Солодке словечко, смакуй його біль.
Тепер подивись, що кому говорив.
Ця маска відома... бо дебатів, не має.
Ти всім покажи, де правду сховав хто.
На тебе дивлюся, так багато розмов.
І знов обіцяв, і тримаєш їх знов.
Така твоя правда... бо армію маєш.
А весь твій народ, це "Зомбі екранів".
Візьми подивись, за спину "пан Цар".
Це душі землі, хтось шепоче, вам там.