***

Дмитрий Скобелкин 2
Спасибі славної луганчанке
За те, що показала мені Донбас
Не мав колаборантів я вісім років
Був немов уві сні.
Я не забуду той проклятий рік,
Коли мою матусю Україну
Порвали на шматки,
Насадили на штик,
Спалили не шкодуючи бензину.
Багато він забрав людських життів,
Приніс він з пекла незліченно болю,
У кожну родину той майдан прийшов,
Перевернув назавжди,
Він змінив і її долю.
Та дотепер її вільна душа не знає а ні щастя ні спокою.