Присвячую бійцям ОАБ ДШВ 77
Дивну історію нам розказали
Хлопці з бригади сімдесят сім,
Як дев'ять днів замість трьох виживали,
Їжу собака носила усім.
П'ять бійців йшли на чергове завдання,
Їжу з собою взяли на три дні,
Сталось не так, як були міркування,
Замість трьох днів дев'ять днів западні.
Раптом собачка якась приблудилась,
Жужей прозвали її на той час,
Біля бійців та собачка крутилась,
Їжу брала із консервів запас.
Три дні пройшли і пайків вже немає,
Провізії нової не привезуть,
Та ситуація кепьска триває,
Похапцем Жужа направилась в путь.
Довго собачка запаси шукала,
Не безнадійно, принесла пайок,
В ноги бійцям, що здобула, поклала,
Треба на всіх поділити кульок.
Десь днів чотири їжу носила.
Де здобувала? Ніхто з нас не знав.
Хоч і потроху, але всіх кормила.
Ластівкою ії кожний назвав.
Якось знайшла ковбаси Жужа палку,
Не поділилась, все з'їла одна.
Всі зрозуміли, нікому не жалко,
Всіх годувала, без неї біда.
Ось передали наказ повертатись,
Треба з позиції рушить назад,
Жужу з собою рішили забрати,
Не залишати, своїх не здавать!
05.08.2023