Пацифизм — святое дело,
Когда мир по всем пределам
На земле и нет нужды,
Если ж в час борьбы и воин,
Пацифизма стал ты воин, —
Трус или предатель ты.
Если вместе все народы
Трудятся, чтоб у природы
Вырвать тайну не одну,
Что в тьму жизни свет вливает, —
Горе тем, кто подымает
Самовольную войну.
Но когда порой коварной
В дом наш лезет вор поганый
На работу, крадучи́сь,
Чтобы наши скрасть богатства,
Да ещё загнать нас в рабство, —
Свят тогда ли пацифизм?..
Если, вашу смирность видя,
Он, народ наш ненавидя,
Режет дух наш, мысль, речь,
То позор тем миротворцам,
За топор кто не берётся,
И за вилы, и за меч!
15 июля 1883
Супокій
Супокій – святеє діло
В супокійнії часи,
Та сли в час війни та бою
Ти зовеш до супокою –
Зрадник або трус єси.
Бо коли народи в згоді
Враз працюють, щоб природі
Вирвать тайну не одну,
В тьму життя влить світла досить, –
Горе тому, хто підносить
Самовільную війну.
Та коли в робучу пору
В нашу хату і комору
Закрадаєсь лиходій,
Щоб здобуток наш розкрасти,
Ще й на нас кайдани вкласти, –
Чи й тоді святий спокій?..
Як за вашу угодовість
Він мисль нашу, мову, совість,
Мов будяччя, тне з плеча –
Горе, хто тоді нас мирить,
Хто не рветься до сокири,
До коси та до меча!
15 іюля 1883