Оригинал: http://stihi.ru/2023/07/05/1719
Від мене ти так зоряно далеко...
В моїх світах століття миті слуха.
Мені без тебе жити вкрай нелегко,
В моїх словах щемить одвічна туга.
Почуй благання, мріями зігрій!
Диханням теплим душу обійми...
Примарний крижаний бар;єр розбий,
До мене промінь світла простягни!
Люблю тебе - і дихаю тобою,
Ти чуєш плач?...- життя так виллю тугу...
Тону в тобі, розчавлений журбою,
Емоцій сплеск живить мою недугу.
Згорів до тла, тебе можу забути,
До сонця полетіти почуванням,
Самотньому не так-то просто жити...
Та разом заспіваєм гімн кохання!
Скажи - кохаю, поки я живий
І дихаю з тобою в унісон...
Я все пробачу, буду знову твій,
І огорну думками в ласку сон...
Тебе цілую, ніжності підданий...
Повір мені... я вічності коханий.
Переклад зроблено 06.07.2023
Иллюстрации сгенерированы нейросетью https://editor.fusionbrain.ai/