Не з кави

 

Так сталося, що в еру інтернету
Не з кави починаємо свій день.
Скоріш – до телефону, у мережу,
До джерела новинок і натхнень.

У час лихий так хочеться почути,
Привітні, підбадьорливі слова.
Бо серце розривається від туги,
Душа страждає від фальшивих фраз.

Спілкуємося з друзями щоденно,
Зелений вогник вабить, як магніт,
Від поглядів і співчуттів нам тепло,
Немовби обіймає цілий світ.

Прокинувшись, чекаємо вітання,
А часом необхідних нам порад.
В розмовах є і спогади, й зізнання,
І щирих бесід ллється водоспад.

Ми в голоси вслухаємось ласкаві,
Говоримо увічливо: "Привіт!"
І ранок починаємо не з кави,
А з усмішки і щирих, дружніх слів…