Захисти мене, мамо… Врятуй від цієї навали
абсолютного зла, що свій кендюх ніяк не наб;є…
Багатюще, мов Крез… але мало, чудовиську, мало!
І воно вже на мене націлило жало своє…
Захисти мене, мамо… Я вірю броні, але слово
з уст тієї, що в світ цей жорстокий мене привела,
розриває в шматки ту потвору, що нині готова
безвідмовним свинцем доторкнутись до мого чола…
Захисти мене, мамо… Пришли хоч маленьку надію
на щасливе повернення врешті додому, щоб там
у обличчя часу із минулого вітер повіяв
і відніс мій уклін за Вкраїну полеглим братам…