Як легко не дзвонити, не писати,
І гратися зі справами на день...
Як легко жити та вірші писати,
І слухати великий сенс простих пісень...
Як легко бути просто її другом,
Та не дивитись в глибину її очей...
І нехтувати долі всі щасливі смуги...
Як легко - бути вдалині серед ночей!
Як тяжко буде знову покохати...
Та дуже просто - серце не чіпати...
(Як легко - не дзвонити, не писати)
Як легко - у віршах брехати!!!