Кохай! Хоча б для того, щоб дізнатись,
навіщо ти прийшов у це життя,
що всіх кида з народження за ґрати
безглуздої скінченності буття.
Кохай! Не бійся витратити душу
на ніжне відображення своє,
яке смішить розбурхану калюжу
на стежці, що дощі липневі п;є.
Кохай! Не стій у черзі до безодні,
де все мине без спомину. Відтак -
кохай завжди й назавжди у сьогодні,
щоб не продати завтра за п;ятак…