Вміє зігріти слово,
Зменшити біль нестерпний
І надихне раптово,
Щем забере серцевий.
Часто душі незгода
Все у житті ламає,
Шлем молитви до Бога…
Слово ж усе владнає.
Слово, немовби ліки,
Зцілить душевні рани,
Вселить умить усмішки,
Втішить у миті зради.
Слово розтопить горе,
М'яко обійме душу
І наставляти зможе,
І захистить від бруду.
Слово – маяк у морі:
Стріне і дасть пораду,
Скаже: "Журитись годі!",
Вселить в думки відраду…