Тепло в лісі, тепло в полі,
Тепле літо вже надворі!
Білий світ увесь зігріло,
На пеньок, втомившись, сіло.
Відпочило – і до річки,
Понесло свої усмішки
Квітам, що ростуть у лузі,
В лісовій тінистій смузі.
Запросило всіх у поле,
Щоб забулись біль і горе,
Показало, де ромашки,
Де живуть смішні комашки…
Потягнулось літо млосно,
Засміялось стоголосо,
Показало на суниці,
На водичку у криниці.
Задивилось на хмаринку,
На привабливу стеблинку,
По росі пройшло босоніж,
Зупинилось на осонні*.
Потім стало звати вечір,
Ніч казкову для малечі.
Довго мріяло на лаві,
На зірки дивилось жваві.
Завтра знову будуть справи:
Треба ще сріблити трави,
Фарбувати полуниці,
Дати раду блискавиці…
Попросити сонце ясне
Запалити віру в краще…
Молитви послати Богу
Про жадану перемогу…
*Осоння – незатінене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем.