Забыли мы что время есть на свете

   

Да что там время, хоть всегда и было,
Но глядючи  на нас о всем забыло,
Забыли мы что время есть на свете
В сирени запахах и чувственном предвестье –
Соединяла нам невидимость сердца,
Теплом очей перекликались озерца…

О, там шептались звезды в небесах,
Созвездья чувства взвесили в Весах,
А вечер так дурманяще дышал,
Как будто бы котеночек играл –
Очарованием благословил,
Любовью нас амур соединил.
24.05.2023 г.

    Забули ми що час на світі є

Та що там час, хоч завжди з нами був,
Та дивлячись на нас про все забув,
А ми забули, що він є на світі
В бузкових запахах, що віяли в повітрі
І щось невидиме єднало нам серця,
Теплом очей перекликались озерця…

Там шепотіли зорі в небесах,
Бо почуття звели на Терезах
І вечір той нам так запам’ятався,
Неначе кошенятко з нами грався.
Коханням нас амур зачарував –
Божественну любов нам вдарував…
24.05.2023г.