Вмикайте логіку й тверезий розум,
Емоцій вибух - зайвий на війні;
НенАвисті та помсти змЕншіть дозу,
Щоб душі не лишались у лайні.
На все, що коїться, - Господня воля,
Напевне, ми пішли не тим шляхОм.
А з Богом воювати - нижча роля,
Що може стати родовим гріхом.
До сьомого коліна буде бити
Небесна карма - гніву судний меч.
Не варто двом богам нараз служити,
Обітницям святим усупереч.
На те ми й люди, щоби міркувати:
Навіщо нав'язали нам війну?
Чому ми всі призначені до страти
І наші землі віддадуть кому?
Кому так заважає наша віра,
Хто прагне знищити слов'янський дух?..
Стікає кров'ю ворожби сокира,
Займається бо лють, як той дідух.
Вмикай, народе, мозок, досить спати,
Не дай себе роздерти на шматки!
Спочатку всіх забЕруть у солдати,
А потім продадуть у кріпаки.
Ніколи нас не визнає європа,
Для них ми - хиже бидло із печер,
Та "золотА (по надрах) антілопа",
Яку би захід залюбки всю зжер.
БратИ, опам'ятайтеся нарешті!
Нас зрадники загнали у капкан,
Штовхають гоїв у обійми смерті.
Не дай, Господь, їм здІйснити свій план!
07/05/23/