А я ще надію плекаю,
Не хочу тебе відпускати.
Щоденно на тебе чекаю,
Не можу із серця прогнати.
А розум твердить:"Відпусти"
Навчись одна уже жити.
А серце від болю кричить,
І не може вогонь потушити.
Зробити вибір не так легко,
І душу вберегти від зла.
Бо то, де вчора то далеко
А де сьогодні, то вже нема.
Багато мрій не втілених в життя,
Були надії, та чомусь згасли.
Наверно вже немає вороття,
Шукали щастя та напрасно.
Душа до краю добрела,
Сумує серце за твоїм теплом.
Не відпустила я тебе..не прогнала,
Бо лише ти оберігав своїм крилом!!!