Останнім часом у душі
Весь час якийся страх,
Він смутком віє звідусіль,
Чорніє на вустах.
Усе з війною почалось
Під градом вогняним.
Немов би стиснув серце хтось
Морозом крижаним.
Долаю полосу невдач,
Немовби під дощем,
І ледве стримую свій плач,
Коли відчую щем.
Я відключила телефон,
Нікому не дзвоню.
Щоночі бачу дивний сон
На лінії вогню.
Усе на світі віддала б,
Щоб повернути дні,
Де не було страшних нахаб
І лиха в цій війні…