За вікном – весна і квіти,
Так не хочеться хворіти,
Тільки знов температура,
А душа, немов баюра.
Сонце світить, промінь кличе,
Мружить очі таємниче.
Я б пішла оце до річки,
Та злипаються повіки.
Голова болить і кашель…
Напилась якихось крапель.
А весна теплу радіє,
Від духмяності п'яніє.
Не заходить в гості Муза,
Може, в неї – чорна смуга?..
Я сумую, п'ю таблетки
І чекаю на полегкість.
Є багато в мене планів:
Прогулятися до плавнів,
В парк, до озера сходити,
Тільки б немощі сповити!